Батькам

Лекція для батьків на тему:

“Батьки – перші вихователі дитячих душ”

У всі часи (і в наш також) вихователів можна було умовно поділити на дві великі групи. Одні вважають, що успіх у вихованні залежить від керівництва дитиною, її підкорення волі дорослого. Інші вбачають основу виховання у доброму відношенні до дітей. І першим і другим вдалося успішно впоратись з деякими труднощами виховання, але тільки жорстокість або тільки доброта не змогли допомогти в усіх випадках.

І це відбувається тому, що батьки не враховують основних правил виховання. Які ж вони ці правила виховання?

Правило перше. Ніколи не беріться за виховання у поганому настрої.

Виховання дітей – це одне з самих прекрасних занять людини і його,  безперечно, повинні супроводжувати хороший настрій, спокій, схильність до спілкування.

Щоб переконатись у цьому, ви самі повинні дати відповідь на ряд запитань : де вам краще – в компанії друзів,  прихильних до вас, чи в компанії певних суб'єктів, де кожен займається своєю справою? Чи подобається вам, коли на вас кричать, чи ви надаєте перевагу нормальному тону розмови? Звичайно, будь-яка людина на ці питання дасть однозначну відповідь. Але, на жаль, чомусь не всі батьки пам'ятають ці прості істини в щоденному спілкування з дітьми.

Правило друге. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть  їй це), а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.

Діти народжуються  “готовими людьми”. І якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, сміливими, веселими, сильними, мужніми і т.д .- виховайте їх такими. При цьому деякі батьки чітко не уявляють собі, чого вони хочуть від дітей ; вони лише знають, що в дітях їх дещо “не влаштовує”. Головне переконати дитину, що ваша виховна мета – це і її мета. Але мета може бути досягнута й іншим шляхом, не так як ви пропонуєте. Діти живуть своїм життям, а не просто життям батьків.

Правило третє. Надавайте дитині самостійність.

Виховуйте, але не контролюйте кожен крок. Люди не люблять, коли хтось нав'язує готові рішення, контролює вчинки. Діти – це ті ж люди, і ніщо людське їм не чуже. Але діти – люди недосвідчені. І вони хочуть, як правило, до всього дійти самі, зробити це вони зможуть лише за допомогою дорослого, але за допомогою тактовною. І це повинна бути лише допомога, а не підміна дій дитини діями дорослого.

Правило четверте. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні і хибні кроки на шляху до мети.

При цьому важливе емоційне реагування на кожне досягнення дитини.

Правило п’яте. Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх.

Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а конкретно. Не “ти у мене молодець”, а обов'язково “ти поступив добре, тому що ...”, і обов'язково дайте відчути свій настрій – в даному випадку – це радість успіху дитини.

Якщо ж дитина робить певний невірний рух, здійснює помилку, то необхідно...

Правило шосте. Зробити своєчасно цьому зауваження.

Відразу дати оцінку вчинку і зробити паузу – дати усвідомити почуте. Будь-яке зауваження потрібно робити відразу після помилки.

Правило сьоме. Оцінювати вчинок, а не особистість!

На жаль, якраз в цьому пункті закладена найпоширеніша помилка. “Ти – поганий” (оцінка особистості) звучить замість більш вдалого у цій ситуації “ти вчинив погано” (оцінка вчинку). І необхідно конкретно пояснити, чому  в даному випадку дитина вчинила неправильно. Оскільки критикується помилка, а не особистість, то у дитини відпадає необхідність ставати у позу захисника, а разом з тим і непотрібний страх, побоювання бути покараним. З того суворого, навіть жорстокого, але спокійного аналізу вчинку випливає і віра в справедливість вихователя, в його послідовність і не зникає віра в свої сили.

Правило восьме. Після зауваження обов'язково доторкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки.

Сутність людини і її вчинки – не одне і те ж. І потрібно вести себе відповідно : нема нічого гіршого, коли батько або мати ображаються на своїх дітей.

Не піддавайтесь хибній думці, згідно якої діти поділяються на талановитих і не талановитих, хороших і поганих. Кожна дитина може досягнути достатньо багато. Але для цього вона повинна бачити кінцеву мету.

Правило дев’яте . Виховання повинно бути поетапним.

Якщо ви приведете високу стрибучу молоду людину в сектор для стрибків у висоту і вкажете їй на планку з відміткою світового рекорду і скажете – стрибай! – то нічого не доб'єтеся. Планку потрібно піднімати поступово. Так само поступово, рухаючись від першої висоти до наступної, штурмує свої планки людського росту дитина. Завдання вихователя – своєчасно і точно піднімати планку, керуючись системою перспективної мети дитини.

Правило десяте. Виховання повинно бути жорстким, але добрим.

В цьому і полягає суть своєчасності вихователя. Не потрібно мучитися хибним вибором – який спосіб виховання кращий : жорстокість або доброта, авторитарність або лібералізм  - і те і інше рівно віддалене від суті ефективного сучасного виховання дітей в сім'ї. Все добре в свій час, і потрібно вміти застосувати різні методи у відповідності з конкретною ситуацією. Тоді й виховання буде своєчасним .

         Звичайно, можна ще багато називати правил виховання. Але головне добитися того, щоб і батько, і мати, як вихователі своїх дітей, виступали в єдності.

         В.О.Сухомлинський у книзі “Сто порад учителеві” писав : “Ми повинні турбуватися, щоб у матері і батька було єдине уявлення про те, кого вони разом із школою виховують, а звідси і про єдність їх вимог, передусім – до самих себе. Добитися того, щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності – це означає навчити мудрості материнської і батьківської любові, гармонії доброти і суворості, ласки і вимогливості. З великим тактом, не доторкаючись до особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти помилкам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості батьківської педагогіки, любов матері й батька калічить дітей.” 

Азбука для батьків
 

А — азбуку виховання повинні знати всі батьки.

Б — будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.

В — вас запитують — уважно вислухайте і дайте відповідь.

Г — говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д — дайте можливість дитині виявити самостійність.

Є — єдність між вихователями та членами сім'ї — запорука успішного виховання.

Ж — життя дитини має бути заповнене посильною працею, грою.

3 — знайте: основи виховання закладаються з раннього віку.

Ї — ігри для дитини — запорука здоров'я і нормального фізичного розвитку.

К — корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л — лялька і м'яч — улюблені іграшки дітей.

М — мама і мир — дорожче для дітей.

Н — ніколи не говоріть дітям неправду.

О — одяг дітей має бути охайним.

П — прагніть поводитись із штьми завжди справедливо.

Р — розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С — слідкуйте за своєю поведінкою, бо діти наслідують нас.

Т — трудитися  навчайте дітей з раннього віку.

У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім'ї.

Ф — фізкультура для дитини має стати улюбленим уроком.

Х — хай дитина завжди відчуває інтерес до себе.

Ц — цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

Ч — частіше бувайте з дитиною на лоні природи, вона — перший учитель вашої дитини.

Ш — шум — ворог здоров'я дитини.

Щ — щастя і радість у ваших руках.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, доброю, чесною, ставилась до всіх із любов'ю, то намагайтеся дотрмуватись усіх цих порад самі.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Батькам маленьких сангвініків слід створити умови для своєчасної зміни діяльності дитини з метою стимуляції її природної активності. Сангвініки мають здатність швидко переключаються з одного виду діяльності на інший, тому в арсеналі дорослих повинно бути якомога більше цікавих і різноманітних ігор (мовленнєвих,, рухливих, ігор з різноманітними матеріалами).

Батькам маленьких холериків слід бути дуже уважними до поведінки і емоцій малюка і, коли емоційна напруга зростає, спробувати зацікавити малюка, переключити його увагу на інший об’єкт чи просто заспокоїти. Це зарадить плачу та бурхливим реакціям, що характерні для дітей цього темпераменту. В ситуації, коли малюк знаходиться у стані сильного емоційного збудження, можна використати прийом, що зветься «тайм-аут». Сутність його в тому, що дитині пропонують деякий час побути в спокійному місці, де їй в цей час можна зробити легкий масаж, спокійно без зайвих емоцій поговорити, чи просто помовчати, поки дитина не заспокоїться. Батькам емоційно нестабільних дітей перш за все слід навчитися контролювати власні емоції. Перед тим, як покарати дитину чи сказати щось в запалі, рекомендується зупинитися і порахувати до десяти, або просто подумати над тим, наскільки будуть корисні такі методи. Дітям-холерикам будуть корисні заняття плаванням, ритмічними танцями, різноманітними рухливими іграми.

Батькам маленьких меланхоліків слід потурбуватися про те, щоб у малюка не було емоційної перевтоми, щоб він не проводив багато часу перед телевізором. Дитина повинна знати, що вона має право поплакати і посумувати – це нормально. Батькам слід стежити за тим, щоб власні негативні емоції не передавались малюку. Спілкування з такою дитиною повинно носити лагідний характер: меланхоліки потребують великого такту і розуміння. Дітям-меланхолікам рекомендуються заняття малюванням, ліпленням, танцями під заспокійливу музику, конструюванням тощо. Бажано мати домашню тварину, яку малюк буде доглядати і пестити.

Батькам флегматиків рекомендується розвивати фантазію дитини, пропонувати ігри-експерименти, логічні завдання, ігри з різноманітним матеріалом. Виховні дії батьків повинні бути передбачувані і зрозумілі дитині. У жодному разі не сердитись на дитину за її повільність, створювати умови для активної рухової діяльності

"Один день – без нотацій"

v    Будіть дитину спокійно: коли вона прокинеться – мусить побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку не смикайте по дрібницях не дорікайте за помилки і через необачність навіть якщо "вчора попереджали".

v     Не квапте вміння розраховувати час, це ваше завдання і якщо це вам погано вдається, то провини дитини в цьому немає.

v    Не прощайтесь попереджаючи та наставляючи : «Поводь себе добре» Побажайте успіху знайдіть кілька ласкавих слів. У дитини  попереду важкий день.

v    Забудьте фразу «Що ти сьогодні одержав?» Зустрічайте дитину після школи спокійно не обрушуйте на неї тисячу питань дайте розслабитись (пригадайте як самі почуваєтесь після робочого дня, багатогодинного спілкування з людьми).

v    Якщо дитина засмучена,  але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді все розповість.

v    У спілкуванні з дитиною намагайтесь уникати умов: «Якщо ти зробиш, то …» Інколи умови стають нездійсненними і не залежать від дитини, і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.

v    Під час виконання завдань, які дитина отримала в школі не сидіть «над душею», дайте можливість працювати самій але якщо ж потрібна допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка (« не хвилюйся – все вийде», «давай розберемося разом», «я тобі допоможу»), похвала необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках.

v    Знайдіть протягом дня хоча б півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на домашні справи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. В цей момент найважливіше справи дитини, радості, невдачі, турботи, проблеми.

v    Віднайдіть єдину тактику спілкування усіх дорослих у сім’ї з учнем, свої суперечності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без неї. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителями, лікарем, психологом, не вважайте зайвою літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

v    Будьте завжди уважні до самопочуття дитини.

Пам ятайте!

Кожен новий день ми повинні зробити спокійним, добрим і  радісним!!!

Правила батькам підлітків

1. Допомагайте дитині знайти компроміс душі і тіла.

2. Усі зауваження робіть у доброзичливому, спокійному тоні без ярликів.

3. Докладно ознайомте дитину з призначенням і функціонуванням організму.

4. Пам'ятайте: поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа!

5. Якщо дитину постійно критикують – вона вчиться ненавидіти.

6. Не висміюйте дитину – вона замкнеться в собі.

7. Хваліть дитину – вона в цей час вчиться бути вдячною.

8. Підтримуйте дитину – в цей момент вона вчиться цінувати себе.

 9. Якщо дитина росте в докорах – вона вчиться жити з почуттям провини.

10. Якщо дитинна росте в терпимості – вона вчиться розуміти інших.

11. Якщо дитина росте в чесності – вона вчиться бути справедливою.

12. Дитина росте в безпеці – вона вчиться вірити в людей.

13. Дитина росте у ворожнечі – вона вчиться бути агресивною.

14. Дитина живе в розумінні й дружелюбності – вона вчиться знаходити любов у світі.

15. У самостійності дитини – не слід бачити погрозу.

16. Пам'ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність – скільки право на неї.

17. Хочете, щоб дитина зробила те, що вам потрібно – зробіть так щоб вона сама захотіла цього.

18. Не переобтяжуйте дитину опікою і контролем.

19. Не створюйте "революційну ситуацію", а якщо створили – вирішуйте її мирним шляхом.

20. Пам'ятайте – у підлітковому віці багато людських достоїнств виявляються в дивних і неординарних вчинках.

Пам’ятка батькам обдарованих дітей

Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.

Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.

Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.

Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.

Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

Пам'ятка батькам «Діти. Інтернет. Мобільний зв'язок»

Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (т.. 5 Закон України „Про захист суспільної моралі”).

З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі – Національна комісія).

Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Мобільний телефон та порнографія.

Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”.

На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.

Діти в Інтернет

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.

Що роблять підлітки в он-лайні

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;

поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;

цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;

наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;

навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;

контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);

цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;

переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;

інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації. Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте.

Дитина повинна Вам довіряти!

1.     Не тривожтесь про кількість балів, яку Ваша дитина отримає під час ЗНО.

2.     Поясніть їй, що кількість балів не є показником її можливостей.

3.     Не підвищуйте тривожність дитини напередодні ЗНО, бо це негативно позначиться на результатах тестування.

4.     Забезпечте вдома зручне місце для занять і слідкуйте, щоб дитині ніхто не зважав.

5.     Допоможіть дитині розподілити теми підготовки по днях.

6.     Ознайомтеся з методикою підготовки до тестування. З програмою “Абітурієнт” Ваші діти можуть потренуватись у виконанні аналогічних до ЗНО тестових завдань. Адже тестування відрізняється від звичайних для неї письмових та усних іспитів.

7.     Під час таких тренувань привчайте дитину орієнтуватися в часі та вміти його розподіляти.

8.     Підбадьорюйте дитину, підвищуйте її упевненість в собі.

9.     Контролюйте режим підготовки до ЗНО, не допускайте перевантажень.

10.   Зверніть увагу на харчування дитини. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку.

11.  Напередодні ЗНО забезпечте дитині повноцінний відпочинок. Вона має відпочити і добре виспатися.

12. Не критикуйте дитину за незадовiльнi результати оцінювання.

Головне – знизити напруженість і тривожність дитини та забезпечити їй необхідні умови для занять.