Досвід роботи

Опис досвіду роботи з проблеми:

Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості

Нові технології навчання, виховання та розвитку учнів мають забезпечувати не лише достатній рівень теоретичної і практичної підготовки учнів, а й методологічну переорієнтацію освіти на особистість, пріоритет соціально-мотиваційних чинників у процесі навчання, а також створювати умови для досягнення кожним учнем заданого рівня знань, навичок і умінь.

Питання організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методів та шляхів розвитку пізнавальної діяльності, знайшли глибоке обґрунтування в працях вітчизняних та зарубіжних педагогів: А.М. Алексюка, Н.М. Бібік, М.О. Данілова, І.Я. Лернера, В.О. Онищука, В.О. Сухомлинського, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіної та ін.

Пошуками оптимальних шляхів розвитку пізнавальних інтересів, шляхів та методів розвитку пізнавальної діяльності займались: А.М. Алексюк, В.О. Онищук, Г.І. Щукіна, що розглядали пізнавальні інтереси як стимули до пересилення труднощів у навчанні, шляхи до отримання морального задоволення від роботи, намагання розширити знання, знайти нові джерела інформації, до активного мислительного пошуку[1,C.3].

Свідомість і активність учнів, це один із принципів навчання, що включає роз'яснення мети і завдань навчального предмету, значення його для вирішення життєвих проблем, для перспектив самого учня; використання у процесі навчання мислительних операцій (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція); поява позитивних емоцій; наявність позитивних мотивів навчання; раціональні прийоми праці на уроці; критичний підхід у процесі викладання матеріалу і його засвоєння; наявність належного контролю і самоконтролю.

Саме так розглядають активізацію пізнавальної діяльності В.Г. Бондаревський, Н.М. Бібік, С.У. Гончаренко, Б.С. Кобзар, Г.С. Костюк, Н.Г. Ничкало, О.Я. Савченко, В.О. Сухомлинський.

Актуальність проблеми: Головне завдання, що стоїть перед школою і кожним педагогом, - дати учневі належну і якісну освіту. Результати ЗНО – показник якості освіти, яку діти здобули у школі. Роль і значення математики неоцінні, безперервно зростають у сучасному житті. Найважливіше завдання школи з питань навчання математики – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Школа мусить навчити кожного свого випускника знаходити шляхи до розв’язання проблем, формувати в школярів здатність до самостійного, творчого мислення. Кожен учитель несе відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто, після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише частку своїх сил. Якщо дитина протягом уроку працювала – вчилася встановлювати взаємозв’язки між явищами та предметами, пояснювати, аргументовано відтворювати засвоєне, захищати свою думку,і при цьому не втратила віри в себе, то урок не пройшов даремно. Не тільки мені, але й кожному вчителю важливо бачити, що діти отримують найбільшу радість і задоволення від  роботи на уроці; що очі у дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінки. З одного боку стоїть мета – навчити учня оперувати математичними поняттями, використовувати знання при розв’язуванні прикладних задач. З іншого боку, стандарт математичної освіти потребує від учителя прийомів, які допомагали б здобувати знання для розв’язання певних задач, самостійно їх формулювати.

Виникає проблема: Як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета? Невтрачена зацікавленість – це й активізація пізнавальної діяльності, і якість знань, і результативність. Як допомогти розвинути в учнів пізнавальний інтерес, як домогтися того, щоб на уроках математики не було б байдужих спостерігачів, а лише – активні учасники навчального процесу? Розкрити особистість учня можливо,якщо учитель йде на урок не тільки зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання,набором цікавих завдань і вмінням їх розв’язувати, а й із різноманітними і цікавими способами  й прийомами організації праці учнів. У наш час суттєва увага приділяється пошуку засобів активізації навчального процесу, питанням зацікавленості учнів у вивченні предмета взагалі й навчального матеріалу зокрема, їх діяльності упродовж уроку.

Провідна педагогічна ідея досвіду, його мета і завдання.

           Спираючись на досягнення психологіч­ної науки, вчителі досліджують особливості          навчання  як активної пізнавальної діяльності школярів.

Ця діяльність має спрямовуватися вчителем, а тому він повинен формувати в учнів відповідну мо­тивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком ре­альною небезпека, про яку говорив В.О.Сухомлинський: «Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зво­дяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчити­ся».

Учителі (навіть ті, хто має вже достатній досвід та педагогічну майстерність) перед кожним уроком шукають відповідь на «вічне» запитання: як побуду­вати навчальну роботу, щоб вона викликала емоцій­не піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків і роздумів. Це дає мож­ливість формувати такі соціально значущі мотиви навчання, як обов'язок перед Батьківщиною, як підго­товку до життя, до суспільно корисної праці, оволо­діння математикою як ключем до пізнання інших наук, практичної діяльності.

У педагогічній практиці давно вже визнано прийо­ми і методи навчання, що допомагають учителеві організувати «навчання із захопленням»

Що ж найцінніше для людини?  «Здоров'я», — не задумуючись відповість кожний. А мені хочеть­ся додати: «Думка». Наскільки дивна захоплююча наука матема­тика. «Математика — це мова плюс міркування, це наче мова й логіка разом. За словами американського фізика Р. Фейнмана, що математика — це знаряддя для міркування. У ній сконцентровані мислення багатьох людей».

Це відкриття слід донести учням якнайраніше. Ось чому провідна ідея в педагогічній і методичній практиці — максимально розкрити перед учнем спектр застосування математичних знань, передати своє захоплення предметом учням. Саме в цьому аспекті ми ро­зуміємо один із принципів дидак­тики   в   навчанні   математики, а саме: принцип свідомості, актив­ності й самостійності.

Цей принцип полягає в цілеспря­мованому, активному сприйманні явищ, що вивчаються, їх осмис­ленні, творчій переробці й застосу­ванні. Реалізація цього принципу має на меті виконання таких умов:

а)   відповідність пізнавальної діяльності учнів закономірнос­тям процесу навчання;

б)  пізнавальна активність учнів у процесі навчання;

в)   осмислення учнями процесу навчання;

г)   оволодіння учнями прийомами розумової діяльності в про­цесі пізнання нового.

Що ж можна розуміти під актив­ністю?Активність є дійовий стан учня, який характеризується прагнен­ням до навчання, напругою і про­явом волі в процесі оволодіння знаннями. Тому активність учнів і називають пізнавальною ак­тивністю. У навчальному процесі активність учнів проявляється не лише в ро­боті думки, а й у практичній діяль­ності, в позакласній — позаурочній роботі, в напруженні волі, а також в емоційних переживаннях.

Розумова активність учнів у про­цесі навчання математики має особливе значення в формуванні понять, осмисленні їх, практич­ному застосуванні й, особливо, в умінні самостійно оперувати цими поняттями. Тому доцільно розглянути методи й форми робо­ти для реалізації цих цілей.

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес, спрямований на активізацію пізнавальної діяльності учнів.

Предмет дослідження - способи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках .

Мета дослідження - виділити способи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики на основі вивчення, основних методів стимулювання розумової активності у процесі вивчення математики.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів.

Й. В. Гейне писав: «Кажуть, що посередині між двома протилежними думками лежить істина. В жодному разі! Між ними лежить проблема.» Отож, як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета, щоб праця давала високий результат?

     Для мене при відповіді на це запитання важливим є вибір і правильне поєднання різних методів навчання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів.

Для цього використовую прийом: створення проблемної ситуації. Проблемна ситуація – це інтелектуальне запитання, що виникає у випадку, коли людина не знає як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим їй способом. Перед викладом нової теми створюю проблемну ситуацію, для того щоб активізувати увагу, для спільного визначення мети навчання.

     Створення проблемно-пошукових ситуацій надає можливість використовувати елементи гри, виконання практичної роботи.

     Проблемна ситуація – це тільки одна із складових частин проблемного методу навчання – що складається з наступних елементів:

● виявлення проблеми (переведення її  у форму конкретного запитання чи задачі), предмета дослідження;

● аналіз умов, їх оцінку, відокремлення відомого від невідомого;

● висунення гіпотези чи припущень;

● розробка плану розв’язання проблеми;

● виконання плану;

● перевірку вірності дій та одержаного результату.

Це дозволяє активізувати пізнавальну діяльність школярів, розвиває їх творчі здібності. Особливо це актуально у старших класах. Учні самостійно «відкривають» теореми, формули, закономірності, властивості.

Під час вивчення нового матеріалу використовую також колективну форму роботи, яку організую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.

Саме через створення ситуації успіху досягаю бажання учнів вивчати математику, залучаю своїх вихованців до участі в творчо-пошуковій, науково-дослідницькій  роботі, допомагаю долати труднощі, відчути радість перемоги, впевненість у власних знаннях. Особистісно-орієнтований підхід до навчання математики через елементи „Створення ситуації успіху ” забезпечує результативність моєї роботи.  

     Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку школярами домашніх письмових робіт, призначаю учнів-асистентів, учнів-консультантів. Досить часто застосовую такий прийом як проведення математичних диктантів, незакінчені речення,інтелектуальна розминка, робота з сигнальними картками,вправа “Мікрофон”,мозковий штурм. Використовую ланцюгові вправи,закодовані вправи з розгадуванням слова,вислову,речення. Заохочую дітей до пошуку цікавих фактів з історії математики.

У плануванні й організації уроків та домашньої роботи учнів,стараюся забезпечувати органічний зв’язок теоретичного матеріалу і задач, пам’ятаючи, що перший глибоко усвідомлюється і міцно засвоюється у процесі розв’язування задач. Добираю задачі диференційовано для різних типологічних груп учнів.

     Навчаю учнів використовувати досвід розв’язаної задачі для розв’язування наступних. Ця педагогічна настанова допомагає їм побачити результати своєї праці й оцінити їх.

У сучасній дидактиці існують прийоми, які підвищують зацікавленість до навчального матеріалу, деякі з них  я використовую, зокрема:

     Прийом „ Історична зупинка ”. На таких „ зупинках ” діти ознайомлюють один одного з відомими вченими-математиками, які зробили внесок у розвиток науки.

     Прийом „ Знайди загублене ”. Дітям пропоную розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість.

     Прийом „ Дешифратор ”. На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми, або з якоюсь цікавою історичною інформацією.

     Прийом „ Питання до тексту ”. Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання,  на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.

     Прийом „Спіймай помилку ”. Пояснюючи матеріал, навмисне допускаючи помилку, про що повідомляю учнів, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу.

     Прийом „Практичність теорії ”. Введення теорії здійснюється через практичні задачі, користь яких зрозуміла учням.

     Прийом „Так – ні ” використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію.

     Прийом „Пошук нових способів розв’язування задач ”. Пропоную дітям розв’язувати, наприклад задачі не за діями, а з  допомогою виразів, користуватися законами додавання під час розв’язування рівнянь, складати і вирішувати свої задачі. Адже відомо, що це запам’ятовується краще і надовго.

    Прийом „Математичний диктант ”. Такий вид роботи розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу, активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.

     Прийом „Громадський огляд знань ”. У рамках цього заходу відбуваються виступи дітей із власними творчими дослідницькими роботами.

     У своїй роботі, використовую також метод пізнавальної гри, оскільки вважаю, що елемент зацікавленості полегшує навчання. Особливо це стосується роботи у 5 – 6 класах, де навчання має свою специфіку і представляти його треба, як забаву, а не як нудну необхідність. У цьому віці діти люблять бути в центрі уваги. Розуміючи це, я заохочую їх цікавими задачами, змаганнями, конкурсами, щоб в такий спосіб

« підігріти » інтерес до навчання.

В своїй роботі практикую такі ігри:“Хто швидше”,”Десант”,”Математичне  лото” “Ромашка”,”Сонечко”,”Вікторина”,”Математичне дерево”,”Магічні квадрати”,”Знайди помилку”,”Розгадування кросвордів” “Вірю-не вірю”,”Так або Ні”. Велику роль приділяю виробленню навичок усної лічби . Усний рахунок проводжу у формі гри.

 Активізувати творчі здібності та пізнавальну діяльність учнів можна використовуючи різні типи проведення уроків. (Додаток 1), (Додаток 2)

 З цією метою проводжу нестандартні уроки:урок-подорож,урок-конкурс,урок-казка,урок-рольова гра,урок-екскурсія,урок-практикум. Приклади окремих тем нестандартних уроків:

7 клас - урок-подорож до семи чудес світу “Використання формул скороченого множення”

5 клас – урок – казка “Додавання і віднімання десяткових дробів”

8 клас – урок – конкурс “Квадратні рівняння”

Для активізації пізнавально діяльності використовую самостійну роботу учнів. Самостійне виконання завдання – найнадійніший показник якості знань, умінь  і навичок учня. Організація самостійної роботи найважчий етап уроку. На  цьому етапі використовую підготовчі вправи, картки з диференційованими завданнями, роботу з підручником, продумую послідовність завдань, варіантність, їх коментування, наочність. Самостійна робота дозволяє формувати практичні і трудові уміння, навички самоосвіти. Розвиває пізнавальний інтерес, активність, мислення, волю. Спонукає до продуктивного мислення, застосування набутих знань і умінь, вияву ініціативи, змагання.

 В своїй практиці використовую метод проектів. Головна мета цього методу: зацікавити учнів у набутих знаннях, що можуть і повинні знадобитися у житті. Орієнтований на самостійну діяльність учнів, формує вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерувати ідеї, гіпотези, прогнозувати їх розв’язання.

Учасники гуртка разом зі мною працювали і презентували проект на районному і обласному семінарі вчителів математики “ Математика-наука прикладна ” . Із задоволенням учні презентували проект ” Видатні математики ” . Була проведена гра  з використанням ІКТ «Подорож до країни Математики»

 Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів відіграють позакласні заходи з математики. Приклади окремих заходів:Гра“Подорож по місту Математичних Фантазій”. Гра “Зоряна математична година” , з метою здорового способу життя проводилось засідання гуртка у формі КВК “Математичний розум в здоровому тілі ”

На гуртку «Цікава математика» є можливість опрацювати складний, цікавий матеріал. Заняття проходять в більш швидкому темпі, учні мають можливість провести самостійні дослідження, попрацювати з довідковою літературою. Вони дізнаються про нові, нестандартні задачі, ознайомлюються з темами, які виходять за межі шкільного курсу математики, поглиблюють свої знання. Позаурочна робота дозволяє створювати умови для формування й закріплення в учнів навиків дослідницької роботи, розвиває вміння розглянути проблему, знайти способи її розв’язання. З 2013 року Слухачі школи із задоволенням проводять пошукову роботу, пишуть науково-дослідницькі роботи з певним результатом. Вони є переможцями І етапу    конкурсу – захисту науково-дослідницьких робіт.

Також необхідна систематична робота з обдарованими дітьми, виявлення здібних та творчих учнів починаючи з середніх класів та подальший їх розвиток. Мої учні є учасниками і переможцями районної олімпіади, є активними учасниками Всеукраїнського конкурсу « Кенгуру ». Мають срібні та золоті сертифікати.

Закінчити опис свого досвіду роботи хочу словами В. О. Сухомлинського: «Я – самостійна людина. Я не хочу, щоб мене вели за руку. Переді мною висока гора. Це – мета мого життя. Я бачу її, думаю про неї, хочу досягти її, але зійти на вершину хочу самостійно. Я вже піднімаюсь, роблю перші кроки, і чим вище ступає моя нога, чим ширший виднокруг відкривається переді мною, тим більше людей бачить мене. Від величі і безмежності того, що мені відкривається стає страшно. Мені потрібна підтримка старшого друга. Я досягну своєї вершини тоді, коли опиратимусь на плече сильної і мудрої людини».

Бібліографія

1.Інтернет – ресурси:

1). http://referat-web.com/Активізація-навчально-пізнавальної-діяльності-на-уроках-алгебри.html

2). http://telahova.moy.su/dosvid.doc

2.  Аніпонова М. Активізація творчої діяльності учнів на уроках математики.

// Математика. – 2009. – Червень. № 23. – С. 3–