Повідомлення

14 березня (або чотирнадцятий день третього місяця року – 3/14) вважається неофіційним Днем числа π (пі).
Із числом пі всі ми офіційно познайомилися у школі на уроках математика та геометрії, але стикаємося із ним від самого народження. Що ж воно таке? Розумна відповідь – це незмінне відношення довжини кола до його діаметру, а от мудра – це краса пропорцій, яку створила природа придумав Бог, а побачила людина.
Уявіть собі коло. Уявили? Чудово, число π перед вами! Там де коло, там завжди є число пі. Якщо діаметр кола дорівнює 1, тоді довжина цього кола це 3,1415926535… і ще трильйон трильйонів чисел, безкінечність, яка завжди в однаковій гармонії зі світом. Кожного дня ми стикаємося із числом пі у вигляді краплинок води, коли падає дощ, чи у формі маленьких зерняток, коли садимо квіти, або повного місяця, коли дивимося на небо, чи того ж колеса автомобіля, який везе нас додому. Зрештою, елементарні частинки, з яких побудований весь світ, нагадують форму кола, та й планети і зірки мають наближений овальний вигляд. Коло та число пі – саме по собі ідеальне, наші уявлення ідеального побудовані саме у формі кола. Хіба не у вигляді сфери (великого числа кіл) ви уявляєте наш Всесвіт? Якщо так і є, тоді його можна визначити завдяки числу пі. Все це означає лиш те, що у світі є задум, невловимий і незрозумілий, та він точно є. Завдяки пі ми помічаємо його.
Число пі є ірраціональним числом – це означає, що воно немає кінця, тому всі наші розрахунки є не точними, а наближеними до точності. У цьому майже містична суть структури світу та числа пі – наближення до пізнання, але ніколи не повне пізнання. Однак, навіть цього наближення достатньо, щоб робити розрахунки, які дозволяють запускати космічні кораблі і бачити рух та траєкторію небесних тіл з точністю до найменшого атома!
Я не математик і не фізик, не роблю розрахунків із числом пі, але свого часу цікаво було запам’ятати якнайбільше його символів. Це тренує пам’ять і дозволяє бачити красу цифр. Рекорд встановив чи то китаєць, чи то японець, – десь близько сто тисяч знаків числа пі. Мої досягнення були значно скромніші – всього тисяча символів. Та щоб запам’ятати їх, довелося витрати від одного до двох місяців.
Найкраще вивчати цифри структурно, тобто згруповано по кілька, скажемо по десять у п’ять рядків. Якщо кожного дня вивчати по сто цифр і робити перерву щотри дні на три дні, тоді цілком можна за місяць вивчити тисячу символів числа пі. Запам’ятовувати ці «холодні» цифри можна за допомогою «теплих» асоціації. Чим більше асоціації викликають цифри і їх малюнок розміщення, який ви намагаєтеся запам’ятати та уявити, тим більш точним буде ваше відтворення. Скажемо, якщо ви народилися 13 числа 1992 року (як я), тоді це ваше число і коли воно зустрічається у послідовності, ви схильні його помічати. Або коли ви бачите 11 чи 55 і так далі, то теж запам’ятовуєте краще. Цифри не вміють говорити мовою слів, але мають схильність пробуджувати у нас логіку, шукати подібності та уявляти взамін щось прекрасне.
Минуло вже багато років, коли я міг відтворити на папері всі ті цифри, але пригадую, що тисяча чи більше символів – це картина, ти бачиш її уривками, тому можеш малювати її навіть фрагментами.
Також пригадую, що голова тоді дуже активно працює, оскільки пам’ять включена на повну. Багато речей витісняються і свої спогади стають, ніби чужими, але дуже чіткими… Тоді справді можна забути своє ім’я. Тому, якщо захочете теж просто так вивчити тисячу символів числа пі, то не забудьте написати своє ім’я та прізвище десь поруч – справді допоможе. А ще краще не перевтомлюйте себе, а вивчайте мову цифр у своє задоволення.